Дублянська громада
Самбірський район, Львівська область

Історична довідка

Історія


За переказами назва села походить від дубових лісів, яких колись було багато в цій місцевості. Перша письмова згадка про Дубляни відноситься до 12 грудня 1432 року. Саме того дня в місто Ланцуті (нині Польща) польський король Володислав-Ягайло затвердив грамоту про дарування й продаж Самбірському старості Петру Добровонжу 8 ланів поля та солтиства у селі Дублянах.[2]

Аж до 1772 року було воно не рядовим селом, а центром ключа, отож мало на своєму терені двір, в якому знаходилась адміністрація, яка збирала повинності з усіх навколишніх сіл, що входили до Дублінського ключа.

В наслідок першого розділу Польщі, який було підписано 5 серпня 1772 року, село відійшло до Австрійської імперії і стало камеральним, тобто належним до державної скарбниці (камери). Адміністративний поділ було змінено і воно належало тепер до Самбірської округи (циркулу та до Луцького домініуму) село Лука - центр домініуму, за 8 км на схід від Дублян, а вже за новим поділом 1856 року воно стало належати до Львівського воєводства та до Самбірського повіту, хоч суд і уряд податковий продовжував знаходитися у Луці.[2] 1895 року в результаті неврожаю в селищі померло від голоду 40 сімей. Ще страшніший голод чекав жителів села в 1902 році, коли внаслідок дощів врожай загинув на полях.

В 1944 році селище окуповане німецькими військами. Навесні 1944 року гітлерівці привезли 20 чоловік заручників, які були зв'язані по 5 чоловік колючим дротом, і розстріляли їх у центрі села. У 1963 році на цьому місці встановлено обеліск.

У 1940–1941 та 1944–1959 рр. було центром Дублянського району Дрогобицької області.

Містечко Дубляни  розташоване на річці Варитинь на Самбірщині. Назва селища походить від дубових лісів, яких тут раніше було багато. З такою ж назвою на Львівщині існує також місто Дубляни в Жовквівському районі. Статус селища міського типу Дублянам було надано в  1957 р.

Перша письмова згадка про Дубляни як село датується 1432 р. Тоді король Польщі Владислав-Ягайло передав село з навколишніми ланами шляхтичу Петру Добровонжу.

До  першого поділу Польщі Дубляни були центром Дублянського ключа. Тут існувала панська адміністрація, завданням якої було збирання податків із селянства у всіх довколишніх селах.

З 1772 р. село втрачає свій приватновласницький статус і стає камеральним селом, управлінський центр було перенесено до Луки. Саме тому уповільнюється розвиток населеного пункту.

Сучасні Дубляни – затишне і гарне містечко. Тут працюють дві школи — середня (I-III ступеня) та початкова (I-го ступеня), філіал Рудківської музичнної школи, Функціонує лікарня на 75 місць, поліклініка, дві аптеки та ветеринарна дільниця, заклади культури, є декілька магазинів та кав’ярень. Своє дозвілля мешканці проводять в місцевому парку культури та відпочинку, в якому зведено приватна кав'ярня. В центрі селища стадіон та парк. Так як селище має природній поділ на дві частини, діють заклади культури - Будинок культури "Просвіта" та клуб і дві бібліотеки. В центрі Дублян - стадіон, на якому щорічно відбуваються футбольні змагання.

 

З історичного минулого Дублян відомо про два страшні голоди 1895 і 1902 рр., від яких померли сотні жителів села. 31 травня 1911 р. в селі сталася велика пожежа, внаслідок якої вигоріла частина Дублян. Вогнем було знищено 283 будівель, в тому числі на церковному подвір’ї плебанію і дзвіницю. За народними переказами під час пожежі всі жителі села почали ревно молитися і вогонь почав поступово згасати, зупинившись біля самої церкви. Нині цю частину села називають Погорілиськом.

Дублянський костел не зберігся, його було підірвано в 1985 р. та остаточно розібрано. Побудований він був 1737 р., мав 6 вівтарів та 16 окремих образів. Поруч з костелом була мурована дзвіниця. Зараз нечисленна римо-католицька громада Дублян та ближніх сіл ходить до цвинтарної каплиці родини Коморовський, яку висвятили в ім’я Воскресіння Господнього.

Функціонують на території селища три культові святині — дерев'яна греко-католицька церква, щойно збудована у 1999 році цегляна православна церква Київського патріархату та польський костьолик.

Дерев'яна греко-католицька Церква Богоявлення Господнього — пам'ятка архітектури місцевого значення, побудована в 1860 році.[3]

Відомо, що в 1507 році в Дублянах вже існувала парафіяльна церква. Про церкву, яка існувала на початку XVII ст., відомо лише те, що вона згоріла в 1624 році під час татарської навали. У 1660 році постала дерев'яна будівля, яка у 1693 році отримала привілей від польського короля Яна ІІІ Собєського. В 1860-1863 роках замість неї зведено теперішню дерев'яну церкву за пароха Василя Грабовського.

Дерев'яна церква тризрубна, завершена над навою широким восьмериком, накритим великою банею з ліхтарем і маківкою. До вівтаря з північної сторони прибудована ризниця. По периметру будівлю оточує широке піддашшя, об'єднане з покриттям ризниці і головного входу.

 

В Дублянах народилась відома українська поетеса Любов Проць. Вірші спочатку друкувала в місцевих газетах, літературних часописах та альманахах. Любов Іванівна авторка збірок «Дубляни», «Горобина ніч» та «Група крові». 

  • Проць Любов Іванівна — українська поетеса, педагог.
  • Крамарець Володимир Олександрович — к. с/г н., доцент кафедри лісівництва НЛТУ України